Новини Тернопільщини

Христос Народився!

Anna — Fri, 13 Jan 2012 21:11:47 GMT

Різдвяна шопка на центральному майдані Тернополя.

День міста та Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту

Anna — Wed, 28 Sep 2011 13:10:00 GMT

Фотоальбом: http://no-te.at.ua/photo/ternopil/priroda/4

Парад випускників 2011

Anna — Sun, 29 May 2011 11:51:06 GMT

Випускний у Тернополі Фотоальбом: http://no-te.at.ua/photo/ternopil/vipusknij_2011/7

У дитсадках Тернополя - надто багато дітей у групах

Anna — Thu, 28 Apr 2011 11:25:14 GMT

Міський голова Сергій Надал днями проінформував Кабінет Міністрів України про стан розвитку дошкільної освіти Тернополя.

10382 – саме стільки дітей, віком від 2 до 6 років, проживало у Тернополі 01.01.2011 р.

У дошкільних навчальних закладах і навчально-виховних комплексах нині навчається 8671 дитина дошкільного віку, тобто 83,5% від загалу, інформує міська рада. Середня наповнюваність груп із дітьми від 2 до 3 років становить у місті 20-22 дитини (норма - 15), дошкільного віку, тобто від 3 до 6 років — 25-27 дітей (норма - 20).

Для зміцнення здоров’я дітей, розвитку й формування здорової особистості в місті функціонуює 77 груп компенсуючого типу, у яких організовано навчально-виховний процес у комплексі з корекційно-розвивальною та лікувальною роботою.

Витяг з Тернопільського ставу 20-кілограмового коропа

Anna — Thu, 28 Apr 2011 11:21:09 GMT

Тернополянин Мирон Ференц (43 р.) "вполював” цього більш ніж 20-ти кілограмового коропа на звичайний спінінг з блесною. Рибалив чоловік зранку 27 квітня на дамбі Тернопільського ставу.

Попередній рекорд тернополянина — також короп, на таку ж снасть, але рибина була вагою 14 кілограмів. На подібну здобич чоловік й близько не сподівався, а те, що приладдя витримало такого суперника - везіння. Що робити з м'ясом гіганта вирішить, як сказав рибалка, - "сімейна рада”.

http://te.20minut.ua/news/10196932

Турфірма "розвела" на 10 тисяч доларів, кажуть тернополяни

Anna — Thu, 03 Mar 2011 13:01:12 GMT

Вигравши "зелену карту", жителі Тернопілля вважали себе щасливчиками. Фірма, що допомагала їм оформляти документи, вимагала за свої послуги 10 тисяч доларів. Але замість престижного житла та роботи подружжя на чужині має лише проблеми.

Нам обіцяли золоті гори, але діти не отримали нічого, - скаржиться мама хлопця, який виграв у лотереї "Зелена карта". - Казали, що Америка - відкрита для молодих людей. Роботи — море, житло — доступне. Натомість наші діти злиднюють.

Жінка звернулася в редакцію, аби розповісти всім про халепу, в яку потрапила її родина. За словами Марії Остапенко (прізвище та ім'я редакції відомі, але змінені на прохання жінок, які бояться за свою безпеку — прим. ред.) 2009 р. син гуляв Театральним майданом. До нього підійшов чоловік і запропонував сфотографуватися для розіграшу "зеленої карти". Хлопець не був упевнений, що виграє, але вирішив перевірити долю.

- Через півроку синові зателефонували із туристичної фірми "Перспектива” й повідомили про виграш, - продовжує пані Остапенко. - Чоловік, який назвався Мечиславом Васильовичем, запросив до себе в офіс, аби обговорити подальші кроки.

У фірмі, на котру нарікають люди, все заперечують. Більше того, стверджують, що мають чималу кількість задоволених клієнтів і можуть довести, що скарга пані Марії – єдиний неприємний факт, бо вони завжди поводяться з людьми чесно.

- До речі, ми можемо зв'язатися із деякими людьми хоч зараз, навіть із Олександром, - кажуть у турфірмі. – Вони спростують претензії жінки. І це підтвердить нашу незаплямовану репутацію.

10 тисяч - за послуги

Олександру (ім'я змінене — прим. ред.), додає мати, пообіцяли квартиру за 100 дол./місяць, роботу, а головне - знання мови не було обов'язковою умовою. Мовляв, для різноробочих в Америці є багато вакансій.

- Він повірив, - розповідає мати. - Дуже хотів поїхати за кордон та заробити грошей, адже зібрався одружуватися. За консультаційні послуги фірма вимагала 10 тис. дол. Звісно, таких грошей не мали ні син, ні я. Продали земельну ділянку. Але віддали тільки 8 тисяч.

Пані Марія надала кореспонденту "RIA плюс" копію договору, в якому зазначено, що інформаційне-консультативне бюро "Перспектива” зобов'язується надати послуги та оформити повний пакет документів, відповідно до вимог Держпартаменту США та вчасно надіслати їх до консульського Центру в Кентуккі. Аби відправити перший пакет документів, замовник, за договором, мав сплатити 500 дол. Також жінка надала копію домовленості, заповненої від руки, між нею та Вікторією Свириденко (на її ім'я оформлена домовленість, але жінки цієї людини не знають – прим. ред.) про те, що за надані послуги син мав сплатити 8 тис. дол. у січні 2010 р. і ще дві — протягом шести місяців, до 1 червня 2011 р.

- Син уже одружився, тож документи готували на двох, - додає пані Марія. - На співбесіду в Посольство США, що у Варшаві, діти їздили з водієм, якого винайняла фірма. У нього й були всі документи. Він їм видав папери для співбесіди, а потім забрав.

"По смітниках би лазили...”

На дорогу, як стверджує мати, вона дала молодій сім'ї 5 тис. дол.

- Жити ж на щось треба, поки роботи не знайшли, - пояснює вона. - Приїхали вони спочатку в місто Еверетт, штат Вашингтон. Обіцяної роботи, навіть житла ніхто їм там не запропонував. Тоді син вирішив поїхати до родичів у Сіетл. Там вони просиділи два місяці. Купили автомобіль, бо в Америці без нього, як без рук. Вирішили їхати у велике місто, щоб знайти хоча б якусь роботу. Вибрали Чикаго.

Там Олександр та Ольга (ім'я змінене — прим. ред.), за словами жінки, нині винаймають квартиру у підвалі. Платять 750 дол. на місяць.

- Слава Богу, була медична страховка, тому Ольгу прийняли в пологовий будинок. Але як тільки вона вийшла звідти, страховка закінчилася. Тож у лікарні їх тепер ніхто не прийме. Допомоги на дитину невістка не отримує, тільки молоко. Олександр деякий час не працював, бо в Америку приїхало багато мексиканців, згодних працювати за безцінь. До того ж, син мови не знає. Якби я не дала їм грошей на дорогу, по смітниках лазили б.

Наразі тернополянин підробляє, отримуючи 5-10 дол./год. Дружина доглядає донечку, вшиває блискавки в одяг. Тим родина і живе.

"Вигнав з офісу...”

- Уже два місяці боргують за квартиру, - скаржиться мати. - На щастя, закони США не дозволяють вигнати на вулицю сім'ю, в якій виховують неповнолітню дитину. Повернутися додому не можуть - немає грошей. А треба не менше 3 тис. дол. Та й син хоче відпрацювати хоча б частину витраченої суми.

Батьки підтримують дітей, як можуть. Передавали через знайомих дитячі речі. Сестра пані Марії - Вікторія Хмилева (прізвище та ім'я змінене — прим. ред.) розповідає, що вони ходили в турфірму, котра допомагала оформляти документи. Скаржилися, що сплатили чималу суму, а допомоги не отримали.

- Він нас і слухати не хотів, - каже жінка. - Просто вигнав з офісу. Олександр не залишить цієї справи. Коли приїде, звернеться до суду. А ще він хоче, щоб тернополяни знали, що їх можуть "кинути".

"Ми зробили все...”

Кореспондент звернулася за роз'ясненнями в туристичну фірму "Перспектива”. Чоловік, який представився як Мечислав Васильович і, за словами скаржників, допомагав оформляти документи, запевнив, що про 10 тис. дол. "не могло бути й мови".

- На щастя, такі люди рідко трапляються, - говорить він. - Вони - нечистоплотні. У їхніх словах є багато вигадок. Ми з кожним домовляємося в індивідуальному порядку. Адже кожна ситуація - різна. Це вперше хтось скаржиться на нас. Раніше таких проблем не було.

Мечислав Васильович зазначив, що їхня фірма допомагає людям правильно підготувати всі необхідні документи. Адже серед осіб, котрі виграють "зелену карту", лише половина отримує шанс виїхати.

- Вартість послуг ми нараховуємо індивідуально, - пояснює чоловік. - Але це не 10 тисяч. До того ж, ми розповідаємо клієнтам про всі умови перебування в США. Не розумію, чому виникли претензії.

На запитання кореспондента, звідки взялася письмова угода між представником фірми і жителями Тернопілля на таку велику суму, пан Мечислав не зміг відповісти.

Для них ми зробили і можливе, і неможливе, - наголошує він. - Скоріш за все, це був початковий варіант договору.

До речі, директор фірми зателефонувала матері Олександра, аби з'ясувати, чому виникли претензії. На що жінка відповіла, що вона не задоволена тим, як живуть її діти в Америці і вимагає гроші для того, щоб вони повернулися в Україну.

Наталія БУРЛАКУ

http://te.20minut.ua/news/10193265

У Тернополі проведуть конкурс творчих студентських робіт

Anna — Thu, 03 Mar 2011 12:56:24 GMT

Метою конкурсу є популяризувати серед молоді міста та області гармонійний та здоровий спосіб життя, сприяти особистому його сповідуванню, свідомому ставленню до збереження та зміцнення власного духовного та фізичного здоров’я. Активізувати внутрішні потреби для розкриття власного творчого потенціалу й протистояння негативним тенденціям сучасності. Ознайомити з первинною профілактикою ВІЛ/СНІДу та інфекцій, що передаються статевим шляхом. Виховувати почуття відповідальності за культуру ставлення до свого здоров’я та навколишнього середовища.

У відкритому обласному конкурсі творчих студентських робіт "Гармонія культури здорової нації" можуть брати участь студенти вищих навчальних закладів області ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від форм власності та підпорядкування, студенти зарубіжних країн, у тому числі іноземні громадяни, які навчаються у вищих навчальних закладах України.

Заявки і матеріали для участі у конкурсі подаються до конкурсної комісії з визначення переможців обласного конкурсу (далі – комісія) за адресою: 46027, м.Тернопіль, вул.М. Кривоноса, 2. ел.адреса: gkzn@journal.te.ua , www.konkurs-gkzn.at.ua

Конкурс проводиться за кількома напрямками: фотографія (соціальна реклама), відеоролики, презентації; художні роботи, виконані у різних мистецьких техніках: живопис, малюнки, колажі тощо; театральні постановки, що відповідають тематиці.

Матеріали конкурсу приймаються на різних носіях: на паперових носіях формату А4, роздруковані на кольоровому принтері та в електронному вигляді. До роботи додається пояснювальна записка з описом та обґрунтуванням важливості обраної тематики, повідомляє Молодіжний портал.

Конкурс проводиться у 2 етапи:

I етап – прийом робіт з 1.03.2011 року по 21.03.2011року. Останній термін подачі матеріалів до 21.03.2011 року. Конкурсна комісія відбирає по 5 кращих робіт з кожної номінації до 25.03.2011 р. для участі у другому етапі конкурсу.

II етап - з 28.03.2011р. по 04.04.2011року, який передбачає розміщення робіт переможців I етапу у засобах масової інформації, мережі Інтернет для громадського обговорення проектів фінальної частини конкурсу. 7.04.2011р. – нагородження кращих.

http://te.20minut.ua/news/10193391

Тернополянин переміг у суді податкову і прокуратуру. Тепер хоче покарати винних

Anna — Thu, 03 Mar 2011 12:52:26 GMT

Оскаржувати рішення суду про своє звільнення від кримінальної відповідальності збирається приватний підприємець Віталій Сороколіт.

Йогозвинувачували в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах

, за що йому загрожувало 10 років тюрми. Розгляд справи тривав три роки. Звільнили бізнесмена від кримінальної відповідальності у понеділок, 21 лютого. Реакція була неочікуваною - він заявив, що оскаржить рішення суду.

Журналісту заборонили фотографувати

Нагадаємо, Віталій Сороколіт створив інформаційну систему управління й підписав з іноземною фірмою 10-річну ліцензійну угоду на її використання. Суму угоди - 4 млн грн - оформили одним платежем. Чоловік задекларував зароблене та заплатив податки. Проте податкова вирішила, що він сплатив не все, і звинуватила його в ухилянні. Податківці змусили чоловіка заплатити в бюджет ще 1,8 млн грн. В адмінсуді бізнесмен довів, що нічого не порушував, і суд зобов’язав податкову повернути гроші. Прокуратура ж у березні 2008 року порушила проти пана Сороколіта кримінальну справу. Під час останнього розгляду чоловіка забрали у реанімацію прямо з зали суду через гіпертонічний криз.

Чергове судове слухання за цією справою відбувалося 21 лютого у Гусятинському суді. Ще до появи судді в залі першим взяв слово прокурор Федір Нужда, він же - начальник відділу нагляду за дотриманням законів органами податкової міліції при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства облпрокуратури.

Він зробив зауваження автору статті: мовляв, він не мав права фотографувати в залі суду без дозволу. Нагадаємо, перед цим, як і перед минулими слуханнями, журналіст просив у судді дозволу бути присутнім в залі суду.

- Ви хотіли бути присутнім, я вам дозволила,- сказала суддя Людмила Козяр. - Але проводити фото чи відеозйомку вам ніхто дозволу не давав. Не дає і зараз.

Кореспондент намагався пояснити, що легальна присутність журналіста передбачає виконання прямих обов’язків - фіксування подій, в тому числі на фото й відео. Але дозволу все одно не отримав.

Насамперед прокурор оголосив, що підсудному змінюють обвинувачення. Зміна полягала у вилученні статті про підробку документів, за якою пана Сороколіта хотіли покарати. Як згодом пояснив підсудний, прокурор від початку судового провадження вже тричі змінював звинувачення.

- Прокурор себе перестраховує, - вважає Віталій Сороколіт. - Як тільки бачить, що я документально доводжу фабрикування звинувачень та викриваю злочинну діяльність його та його колег - одразу знімає звинувачення за котроюсь зі статей.

Підсудний заявив про злочин

Після півгодинної перерви і ознайомлення зі змінами підсудний пристав на них і слухання продовжили. Підприємець зробив заяву про злочин, яка, судячи зі зміни виразу облич судді і прокурора, їм не сподобалась. Він зареєстрував і подав на розгляд судді документ, де на 18-ти аркушах детально розписував порушення закону працівниками різних установ та структур. У документі він із посиланням на закони, конкретні дані, дати, дії і людей, описав порушення закону: фабрикування доказів, приховування важливих фактів, службові злочини та порушення конституційних прав громадян. Злочини ці, як вважає пан Сороколіт, чинили працівники податкової міліції та податківці, службовці прокуратури та її керівництво, експерти, яких залучали до справи. Ознайомитись із усією заявою можна на сайті в розділі

"Бібліотека”

на сайті 20minut.ua. Копії підприємець надіслав Президенту України, уповноваженому Верховної Ради з прав людини, генпрокурору та у мас-медіа.

- Усі три роки, поки це триває, мене били і принижували, а я мовчав і захищався, як міг. Звичайно, я пробував звертатися до органів, які б мали мене захистити, але вони працювали навпаки, - розповідає Віталій Сороколіт. - Я не хочу мститися. Просто хочу показати тим, хто звинувачує мене, як вони працюють у світлі Кримінального кодексу. Як на мене, люди, про яких йде мова, порушили два великих його розділи - "Злочини у сфері службової діяльності” та "Злочини проти правосуддя”. Загалом у заяві я довів порушення ними 15-ти статей. Вони передбачають кримінальну відповідальність.

Поскаржився судді на її ж дії

Аби прийняти рішення, що робити з заявою чоловіка, суддя оголосила ще одну перерву та пішла в нарадчу кімнату. Вийшовши, оголосила, що суд передає "заяву про злочин” в Генпрокуратуру України.

Після цього підсудний заявив про клопотання щодо неправомірності дій самої судді. Адже, як він каже, крапку в цій справі можна було б поставити уже давно, якби суддя працювала згідно із законом.

- Під час слухань я оголосив десятки клопотань, які викривали безпідставність звинувачення, сфабриковані докази, неіснуючі експертизи, "куплених” експертів. Тобто все, на чому грунтується обвинувачення, - пояснює пан Сороколіт. - Якби суддя їх розглядала, як того вимагає закон, і виносила за ними окремі рішення, все давно припинилося б. Проте суддя відмовлялась розглядати всі мої доводи під час слухання. Робила це лише в протокольному порядку з подальшим урахуванням під час винесення вироку. Тому я й прошу усунути порушення норм Конституції та Кримінально-процесуального кодексу України суддею.

Суддя оголосила, що суд приймає протокольну постанову і візьме до уваги вказані факти. Тобто з цим клопотанням суд вчинив так само, як і з рештою.

Звільнили від кримінальної відповідальності

Озвучив своє клопотання й прокурор – цього разу щодо зняття кримінальної відповідальності. Він звернув увагу на грудневі зміни до статті 212, за якою судять бізнесмена. Стаття передбачала виключно кримінальну відповідальність, та тепер має новий пункт 4, який звільняє від неї, якщо людина вже сплатила податки та компенсувала державі шкоду від несвоєчасної сплати. Підсудний під цю норму підпадає, адже ще в 2008 р. сплатив мільйон гривень "прихованих” податків та 800 тис. грн штрафу. Проте прокурор не зауважив, що у судах із податковою чоловік довів, що не мав платити, і зараз держава винна йому 1,8 млн. грн. Саме тому він заперечив клопотання прокурора.

- Справа не у грошах і не в ув’язненні. Я знаю, що нічого протизаконного не робив, а тому буду відстоювати свою позицію, - зауважив підсудний. - Здавалося б, я маю радіти. Адже прокурор пропонує зняти кримінальне переслідування, бо я сплатив "борги”. Але якщо я погоджусь, це означатиме, що я визнав себе винним в ухиленні від сплати податків. А такого не буде, бо моєї вини немає.

Суддя Людмила Козяр оголосила, що йде в нарадчу кімнату, аби прийняти рішення. Провела там більше години. Слухання виявилося останнім.

- Суд постановив: Сороколіта Віталія Івановича звільнити від кримінальної відповідальності,- оголосила суддя.

"Я свою безневинність зможу відстояти”

Коли суддя пояснювала, чим керувався суд у прийнятті рішення, то сказала, що підсудний звільнений від відповідальності саме згідно з ч.4 ст.212 Кримінального кодексу. Після цього одразу залишила залу суду. Швидко пішов і прокурор.

Дізнавшись, що тепер він не сидітиме 10 років, його не переслідуватимуть і ніхто не має жодних претензій, підприємець не радів. Поки всі швидко залишали залу, він стояв мовчки. Тоді повідомив, що буде оскаржувати рішення.

- Мене три роки "гвалтували”. Мене принижували, мене, як злочинця, на очах у сина заковували в наручники. Проводили обшуки у мене, батьків, брата. Злочинцем називали, - каже пан Сороколіт. - А зараз сказали, що звільняють від відповідальності і думають, що все закінчилось. Ні, я цього так не залишу! Я оскаржу це рішення і розгляд справи продовжиться. Має бути вирок або «винен» або «не винен». А те, що сьогодні — щось посередині. Моєї вини вони не доведуть, бо справа сфабрикована. Я ж свою безневинність зможу відстояти, а це означатиме, що справу відкрили неправомірно. Тоді ж почнеться розслідування дій осіб, причетних до обвинувачення.

Отож Віталій Сороколіт готує оскарження рішення суду та сподівається на продовження слухань. Він чекає, чи відкриє Генпрокуратура кримінальну справу проти тих, хто ще вчора його звинувачував.

- Самому цікаво, чим закінчиться таке відверте нехтування законів тими, хто повинен їх обстоювати і якою буде відповідь Генпрокуратури, - підсумовує підприємець.

До речі, саме прокурор Федір Нужда в 2004 р. офіційно закликав тернополян скаржитись на незаконні дії податківців до прокуратури, яка захистить їхні громадянські і підприємницькі права.

http://te.20minut.ua/news/10192919

ЇЖАК на долоні завів Марію Баліцьку до

Anna — Sat, 12 Feb 2011 13:10:35 GMT

Національної спілки письменників України
7 лютого 2011 року Президія Національної спілки письменників України прийняла до рядів майстрів красного письменства тернополянку Марію Баліцьку.

Довга і терниста була стежина письменниці від маленького села Піщане – через Тернопіль – до столиці України, де й вирішуються долі літераторів. Розуміючи, що сила – в постійності, Марія Баліцька (Шаваровська) наполегливо, як правдива Козеріжка, йшла вгору. Стартувавши як авторка ліричних поезій, вона сміливо опановувала нові жанри й досягла неабияких вершин. Приміром, співана поезія Марії Баліцької звучить десятками пісень по радіо і телебаченню регіонального і всеукраїнського й міжнародного рівнів; її роман « Музика Землі» увійшов до дванадцяти кращих творів з України, представлених у Торонто на Міжнародну премію імені Олени Теліги, а п’ єса « Веселкове Диво» зайняла друге місце у Всеукраїнському конкурсі « Коронація слова-2009» . Твори Марії Баліцької вивели її до перемог й у інших всеукраїнських конкурсах, завдяки яким вона стала Лауреатом літературних премій імені Володимира Вихруща (2004 р.) та Мирона Утриска (2010 р.); дипломантом конкурсу « Українська Мадонна» . Твори Марії Баліцької охоче друкують газети « Літературна Україна» , « Вільне життя» , « Свобода» , « 20 хвилин» , « Подільське слово» , « Зборівська дзвіниця» ; альманахи « Подільська толока» , « Жайвір» ; часописи « Жінка» , « Освітянин» , « Промінь Любові» , « Літературний Тернопіль» …

На сьогодні у творчому доробку Марії Баліцької 28 друкованих книг, серед яких казки, п’ єси, книги-розмальованки, збірки лірики і духовних поезій, романи, віршована проза та співана поезія.

Марія Баліцька невтомно працює над собою, опановує все нові жанри та охоче допомагає молодим у шліфуванні пера, у роботі над Словом. Для цього створила і ось уже четвертий рік видає власним коштом газету Тернопільського обласного літературного об’ єднання при Тернопільській обласній організації Національної спілки письменників України « Літературна криниця» , де періодично виходить сторінка для найменшеньких читачів « Криниченька» . Найкращі твори зі згаданої сторінки увійшли до колективної книжки-розмальованки для малят-дошкільнят « Сонячна криниченька» , яку придумала і впорядкувала Марія Баліцька.

Працюючи головним редактором газети Тернопільського національного економічного університету « Університетська думка» , Марія Баліцька гуртує довкола часопису студентську молодь, навчаючи їх умінню виписувати відчуття серця у прозу чи у поетичні рядки. Кращі студентські твори виходять у світ спочатку на літературно-мистецькій сторінці « Марійчине намисто» , а вже згодом – у літературно-мистецькому альманасі « Серцеспів» , що свідчить про мінімальне втручання редактора до написаного серцями студентів.

До Національної спілки письменників України Марія Баліцька увійшла із романом, присвяченим справжнім матерям, « Їжак на долоні» .

Залюблена серцем у рідний край, найбільше творів – прозових і поетичних – письменниця присвячує славному Тернополю і прекрасному Тернопіллю. Марія Баліцька вважає, що разом із нею до Національної спілки письменників України увійшов весь тернопільський край.

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КРАЙ

Медобори задивились увись.

Купина цвіте Неопалима.

Серцем ніжно в молитвах горнись:

Рідний край – то дивовижна сила!

Приспів -1: Край

Пшеничних перевесел

Край

Криниць, джерел і плеса,

Край

Суниць, грибів і зілля, -

Моє миле Тернопілля!

Ластівки літати вчать малят…

Знов лелека радісно клекоче…

Солов’ ї влаштовують парад

На калині у саду щоночі.

Приспів -2: Край

Калини з солов’ ями.

Край

Родини, тата й мами…

Край

Традицій і весілля…

Моє рідне Тернопілля!

Працьовиті люди – як весна:

Представляють в світі Україну…

На Різдво колядка голосна

Християн єдна в одну родину.

Приспів -3:

Край

Колядок і щедрівок.

Край

Веснянок і гаївок…

Край

Гостини з хлібом-сіллю, -

Моє славне Тернопілля!

Марія Баліцька (067-2676493), м.Тернопіль

джерело: http://www.tneu.edu.ua/ua-i-MainNews-i-id-i-4350-i-index.html

Folk-одяг: модно чи немодно?

Anna — Tue, 08 Feb 2011 10:41:38 GMT

Вишивка – це super-унікальна знахідка для сучасних модниць і модників. Нещодавно сама для себе відкрила Америку: вишиті речі пасують абсолютно всім. І «джинсовій» молоді, і тим, кому за 50 чи мало не за... 100; і їй, і йому.

Чеберяю ніжками по запилених східцях до нашого залізно-дорожнього вокзалу. Проза мандрівного життя: квиток в кишені, розпухла від речей сумка... Аж тут – опа, «явилось чудное мгновенье!» Чимчикує поперед мене смуглявий хлопець, чорнюще волосся акуратно зібране в пучок. Ну й що тут такого особливого? – спитаєте ви. Так він же був одягнений не в теніску, шорти і резинові лапті, а... у красиву вишиванку і чорні класичні брюки. Бідна моя шия: ледве повернулася у природне положення.

Тієї ночі було над чим поламати голову, лежачи на твердій вагонній полиці. Хто б міг подумати: у Житомирі, у цій столичній периферії, люди ходять у такому звично-незвичайному folk-одязі, топчучи трухляві стереотипи. Отже, примхлива панянка Мода вилазить із свого інкубатора і поволі прямує до оригінальних й індивідуальних тенденцій...

Чоловіки полюбляють вишиванки!

Часто від слова «вишивка» у голові випливають дві асоціації: хрестик і два кольори – червоний та чорний. Хоча це далеко не весь арсенал можливостей, як стильно оздобити свій одяг вишивкою. Різноманітні види гладі («зубчики, або фестони, прорізна, одноколірна»), мережки, ажурна вишивка... – все це цілком реально у ваших руках або у руках майстрині.

Загалом вишивка – це super-унікальна знахідка для сучасних модниць і модників. Нещодавно сама для себе відкрила Америку: вишиті речі пасують абсолютно всім. І «джинсовій» молоді, і тим, кому за 50 чи мало не за... 100; і їй, і йому. До слова, Алла Главацька, майстер народної творчості викладач Житомирського професійного ліцею текстильних технологій розповіла, що саме сильна стать світу цього замовляє у неї вишиті сорочки найчастіше. Серед них – переважно інтелігенти, можновладці, творчі особистості, та... вірники давньої релігії. Факти вміють дивувати, чи не так?

По-друге, вишивка – солодка родзинка для будь-якої речі. Тим паче, коли мода «демократизувалася»: кожен, що хоче, те й носить, а вирізнятися з інкубаторської маси – зовсім не відхилення в звивинах мозку. Думаю, ви й самі це помітили. Разом з тим, пані Алла радить гарненько помізкувати над питаннячком співвідношення вишитих прикрас і виду одягу. Приміром, діловий костюм краще тримати у межах стриманості та офіційної серйозності. Кілька декоративних смужечок, вишитих в тон жакета, – ось і все, не більше не менше. А от над весільною чи вечірньою сукнею можна «ударно» пофантазувати. Алла Главацька показала мені саме таке святкове вбрання: блуза у сонячних барвах плюс блискучий чорний корсет, така ж спідниця, а на високому комірі та по краю сукні красуються квіти, вишиті гладдю у поєднанні з блискітками та бісером. Шик та й годі! Звісно над подібними витворами такої ажурної самодіяльності доведеться просидіти не одну темну нічку. Сама майстриня зізнається, що на багате оздоблення однієї сукні витрачає десь півроку. Втім, як каже пані Алла, насолода від ручної праці зовсім не гіркне. Хоча й тут ми знайшли запасний вихід для бізнесових і зайнятих. Це – вишиті аксесуари. Ось, наприклад, яскравий пояс у жвавому гуцульському дусі. Моя подруга свою невиразну чорну-білу сумочку доповнила вишитими елементами із червоною бахромою. Гадаю, мало хто насмілиться обізвати таких людей неоригінальними або житомирськими «сірими» мишками. Погоджуєтесь?

Універсальна штучка

Спостерігаючи за житомирянками, які не соромляться носити вишиті речі, мені в око впала одна примітна деталька. Вишиванка гармонійно й дуже ефектно поєднується з будь-чим: чи то з подертими джинсами, чи то спідницею годе. І з класикою, і з голосним писком моди сучасності вишита блуза живе дружно! Ось така вона, універсальна штучка!

Не секрет, що українська вишиванка круто посунула в бік XXI сторіччя. Людські бажання, примхи, смаки й уподобання в силі змінити у ній багато чого. «Передислокувати» орнамент, вишити його асиметрично, регулювати довжину... Все, чого душі заманеться, не таке вже й недосяжне. Разом із тим, рукав вишитої блузи вперто не здає своїх бойових позицій на подіумі моди, а навпаки цвіте і пахне (майже буквально). Переважно він таким і залишається, як і за царя Хмеля, коли було людей жменя: призібраним біля зап’ястя, дутим і пишним. Чому так? Певно, його об’ємна площа дає волю розгулятися творчій уяві рукодільниць. Хоча, на думку Алли Главацької, і на рукав як такої уздечки немає: захотіли – звузили, розширили, викроїли прямим... Шкода тільки, що від таких модних віянь може вивітритися магічна сила цих сорочок і блуз... Колись давно-давно наші предки у кожний стіжок чи хрестик закладали певний зміст. Для нас, покоління-2000, це перетворилося у напівтаємницю, у напівказку, так само, як і цвіт папороті. Однак дещо із символічних орнаментів та узорів збереглося.

Краса і гроші - речі сумісні?

Українська вишита блуза без разка хорошого намиста – і ні туди, і ні сюди. Здається, що мода ці жіночі прикраси так ніколи не викидала за борт свого корабля. Одна моя подруга Людмила Кицак розповіла: «Ґердани – це намисто, виготовлене з бісеру. Зробити його надзвичайно просто – бісер різного кольору і форми нанизати у послідовності, яку підкаже ваша фантазія. Головне, щоб нитка була довгою! Тепер можна зв’язати різні види виготовленого плетива і сміливо йти на побачення (роботу, ділову чи дружню зустріч). Ніхто не насмілиться сказати, що ви – не стильні! Ґердани виготовляють за різною технікою. Складніші можна придбати у магазині чи на базарі, але тоді, думаю, вони втратять індивідуальність... Виготовлені ж власноруч – єдині у своєму роді».

При всьому бажанні космічних розмірів поповнити свій гардероб вишивкою непогано ще й наскладати хоч якийсь капітал. Оскільки ця по-справжньому стильна річ на дрібні гроші не ведеться. За словами пані Алли чоловіча сорочка, вишита на замовлення, в середньому коштуватиме 450 гривень, жіноча блуза – 500. Втім, ціни теж глибоко індивідуальні, а отже, цілком залежать від забаганок клієнта. Щоправда, можна й самому трішечки «покустарнити», тобто власними ручками вишити собі блузу по канві, яка попередньо нашивається на тканину. Після творчого процесу нитки канви висмикують. А от професійні майстрині такого собі не дозволять: вишиватимуть муліне чи шовком (тільки так! Ніяких «базарних ниток»), терпляче рахуючи нитки полотна. Вони точно знають, чого та ручна праця варта...
http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1219