![]() |
Чеберяю ніжками по запилених східцях до нашого залізно-дорожнього вокзалу. Проза мандрівного життя: квиток в кишені, розпухла від речей сумка... Аж тут – опа, «явилось чудное мгновенье!» Чимчикує поперед мене смуглявий хлопець, чорнюще волосся акуратно зібране в пучок. Ну й що тут такого особливого? – спитаєте ви. Так він же був одягнений не в теніску, шорти і резинові лапті, а... у красиву вишиванку і чорні класичні брюки. Бідна моя шия: ледве повернулася у природне положення.
Тієї н ... Читати далі »