| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Головна » 2010 » Жовтень » 25 » Чудові, веселі українські скоромовки
23:23 Чудові, веселі українські скоромовки |
Чудові, веселі українські скоромовки
Дуже корисна річ!
На репетиціях - для тренування сценічного мовлення.
На святах - для веселіх конкурсів.
Та і взагалі - цікаво знати.
Ворона проворонила вороненя.
Іде Прокіп з Прокопихою ще й з маленькими прокопенятами.
Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп – кипить окріп, як при ПрОкопі, так і при ПрокОпі і при прокопенятах.
Їхав Прокіп мимо кіп. Лічив снопи по три копи: одна копа ковпаком, друга копа ковпаком, третя копа ковпаком.
Всім подобається це куце цуценя.
Ходить квочка коло кілочка, водить діток коло квіток.
Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
Вередували вереднички, що не зварили вареничків. Не вередуйте, вердниченьки, ось поваряться варениченьки.
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: – «Ти не вмієш так, як я – так, як ти, не вмію я».
Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив`яже.
У Кіндрата куртка короткувата.
Росте липа біля Пилипа.
Летів горобець, сів на хлівець, вийшов стрілець – і втік горобець.
На дворі трава, на траві дрова.
Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
На річці Лука спіймав рака у рукав.
Наша верба найкорчукуватіша.
Прийшов Тарас – все з`їв за раз.
Семен сіно віз – не довіз: лишив сани – узяв віз.
Коси, коса, поки роса.
Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.
Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.
Черепашці з черепашенятами важко змагатися із жабенятами.
Зупинивсь на зрубі зубр, задивився зубр на зруб.
Кіт котові каже: – «Коте, до комори кадуб вкотили. Вкинеш в кадуб капустину, кілька китичок калини».
Не клюй, курко, крупку, не кури, турку, люльку.
В нас надворі погода розмокропогодилася.
Біг додому лісом лис, шелестів за лисом ліс.
Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.
Дзижчить над жимолостю жук. Важкенький на жуку кожух.
Варка варила варенички, Василь взяв вареника. Варка Василя – варехою. Василь Варку – вареником.
Через грядку рив тхір ямку.
В горішині горішина горішками обвішана. Оришка і Тимішко струшують горішки.
Женчик-Бренчик – невеличкий, на Женчику черевички, і шапочка чорненька, і латочка червоненька.
Кіт котові каже: – «Коте, до комори кадуб вкотили. Вкинеш в кадуб капустину, кілька китичок калини».
Не клюй, курко, крупку, не кури, турку, люльку.
Росте липа біля Пилипа.
В нас надворі погода розмокропогодилася.
Дзижчить над жимолостю жук. Важкенький на жуку кожух.
Варка варила варенички, Василь взяв вареника. Варка Василя – варехою. Василь Варку – вареником.
Жив бик тупогуб, тупогубенький бичок, але довгий язичок.
Летів горобець через безверхий хлівець. Ніс четверик гороху без червотоку, без червоточини, без прачервоточинки.
Бубоніла діду баба: – «Ти не дмухай на кульбабу, бо з кульбаби полетять сто маленьких кульбабенят».
З однією сорокою – сама морока, а сорок сорок – сорок морок.
Вужа вжалила вужиха. Не життя вужу, а лихо!
На лозі – оса, а в лозі – коза.
Даринка дарує Діні дині.
Мишка сушки насушила, мишка мишок запросила. Мишки сушку їсти стали, мишки зубки поламали.
Їсть Валерка вареника, а Валюшка – ватрушку.
Від кінських копит пилюка по полю летить.
Звили чаплі гніздо із паклі. Із чорного неба крапають краплі. У гнізді із паклі намокли чаплі.
http://svyatkuyemo.blogspot.com/2009/11/blog-post_10.html
|
|
Переглядів: 8487 |
Додав: Anna
| Теги:
| Рейтинг: 2.2/5 |
|
|
| Друзі сайту |
|
|
